Освітній процес

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Новосілківської гімназії Боярської міської ради Київської області

на 2021/2022 навчальний рік

2021

                 У 2021/2022 навчальному році освітній процес у Новосілківській гімназії Боярської міської ради Київської області організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших актів законодавства та освітньої програми закладу освіти з неухильним дотриманням Протиепідемічних заходів у гімназії на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 23 квітня 2021 року № 4, вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (із змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та Рекомендацій щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти (лист МОН від 05.08.2020 № 1/9-420).

                 Зміст освітньої діяльності Новосілківській гімназії Боярської міської ради Київської області визначається законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р (https://cutt.ly/OyA9z5p), Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання є освітня програма Новосілківської гімназії Боярської міської ради.

Навчальний план складений відповідно до Типових навчальних планів:

• для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1272 (Шиян Р.);
• для 3-4-х класів – за Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1273 (Шиян Р.);

-  для 5-7,9-х класів  – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1;

• для 8-го класу  – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 8;

           Освітня програма Новосілківської гімназії Боярської міської ради Київської області є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання.

   Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом   загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні   загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

-форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою гімназії та затверджується директором,  оприлюднюється на веб-сайті гімназії.

На основі освітньої програми заклад складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальний план Новосілківської гімназії Боярської міської ради Київської області охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження спецкурсів, курсів за вибором та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої   освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.  

Навчальний план зорієнтований на роботу гімназії за 5-денним навчальними тижнем. 

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Загальний обсяг навчального навантаження

Кількість класів:

1–4 кл. – 4; 5–9 кл. – 5.

Орієнтовна кількість учнів:

1–4 кл. –    ; 5–9 кл. –    .

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 12).

Середня наповнюваність класів складає:

1–4 кл. –     ; 5–9 кл. –      .

Всього класів – 9, учнів – 145, середня наповнюваність –     .

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  навчальному плані Новосілківської гімназії Боярської міської ради Київської області на 2021/2022 навчальний рік, затвердженому наказом по гімназії  №     від 30.08.2021р. (додається)

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня:

Години варіативної складової

Варіативну складову освітньої програми закладу (додаткові  години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, факультативи, групові та індивідуальні заняття) використано для розвитку нахилів і здібностей школярів, враховуючи освітні запити учнів та батьків, кадрове забезпечення та матеріально-технічну і методичну базу гімназії.

• З метою розвитку індивідуальних здібностей учнів у 1-4 класах введена індивідуальна робота з учнями ( відповідно по 0,5 год на тиждень у 2 і 3 класах та по1 год на тиждень у 1 і 4 класах);
• з метою розвитку учнів фінасових понять та розширенні економічного кругозору учнів у 2 класі введено курс «Фінансова абетка, а у  3 класі продовжено   курс за вибором «Фінансова арифметика» (по 0,5 години на тиждень);
• У 5 та 6 класах з метою формування в дітей традиційних для України християнських цінностей: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов’язку, честі та совісті вивчатиметься курс «Етика» (по 1 годині на тиждень) ;
• з метою зацікавити учнів вивченням історії рідного краю, інтегрованого курсу всесвітньої історії та історії України, формуванню критичного мислення в учнів гімназії у 6 класі введено факультатив «Міфологія» (1год на тиждень), а у 7 класі додатково виділено 1 год на вивчення предмету «Історія України»;
• з метою розвитку знань учнів про фінансову систему України та світу, вплив фінансів на економічний стан світової економіки, а також про вміння керувати власними заощадженнями у сімейному бюджеті у 5 класі введено курс за вибором «Родинні фінанси» ( 1 год на тиждень) ,  у 6 класі курс за вибором «Фінансово-грамотний споживач» ( 1 год на тиждень), у 7 класі введено факультатив «Фінансова культура» ( 0,5 год на тиждень), а у 8 класі продовжено курс за вибором «Прикладні фінанси» ( 1 год на тиждень);
• з метою розвитку літературних здібностей учнів та образного і критичного мислення, пізнання літературної спадщини  письменників народів світу у 5 класі додатково виділено 0,5 год на предмет «Зарубіжна література»;

• у 5 класі з метою формування в учнів само ідентичності та почуття власної гідності, розширення знань учнів з  пропедевтичного курсу історії  додатково  виділено 1 год на вивчення історії України;
• з метою поглиблення географічних знань учнів про економіку України та світу, розширення знань про географічну оболонку Землі, необхідність збереження екосистеми планети, у гімназії виділено з варіативної складової  додаткові години на вивчення географії: у 6 класі – 0,5 год на тиждень, у 7 класі – 1 год на тиждень, у 9 класі – 0,5 год на тиждень;
• з метою поглиблення знань учнів з української мови та підготовки їх до ЗНО у 8 класі введено поглиблене вивчення української мови (4 години на тиждень);
• якісні зміни характеру міжнародних відносин України роблять іноземну мову дійсно потрібною в практичній діяльності людини. На сучасному етапі розвитку суспільства  знання іноземних мов є необхідною складовою життя та важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. З огляду на те, що стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, у нашому закладі у 8   класі виділено  1 додаткову годину на вивчення англійської мови;
• з метою розширення знань учнів з історії, поглиблення знань з історії рідного краю та підготовки учнів до олімпіад і участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у 8 класі введено факультатив «Видатні постаті України середини 16 -  18 століть» (1 год на тиждень) та додатково виділено 0,5 години на вивчення історії України;
• у 9 класі з метою розвитку критичного мислення, поглиблення знань учнів про українську культурну спадщину та підготовки до ЗНО  введено факультатив «Українська культура середини 16 – 19 століття» (1 год на тиждень) та додатково виділено 0,5 год на вивчення історії України;
• у 9 класі, з метою  якісної економічної освіти учнів, поглиблення їх знань в сфері фінансової системи введено курс за вибором «Економіка і фінанси» (1год на тиждень).

   Програмове забезпечення варіативної складової освітньої програми закладу додається (Див. Додаток до освітньої програми закладу про програмове забезпечення варіативної складової у 2021/2022 навчальному році).

Якщо за освітньою програмою на вивчення деяких предметів відводиться неповна кількість годин (0,5 чи 1,5 години) вони перерозподіляються між навчальними семестрами, щоб не допустити перевантаження учнів і вкластися в межі гранично допустимого навчального навантаження на учня.

Структура закладу освіти

Заклад освіти здійснює освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та утворює  для цього структурні підрозділи:

         Початкова школа забезпечує початкову освіту, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;

           Гімназія забезпечує базову середню освіту, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

         Термін  здобуття освіти в Закладі:

         початкова освіта тривалістю чотири роки;

          базова середня освіта тривалістю п’ять років.

         На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес може організовуватися за циклами, визначеними спеціальним законом, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей

У Новосілківській гімназії Боярської міської ради на  2021/2022 навчальний рік за бажанням учнів та батьків і рішенням педагогічної ради закладу освіти (протокол  № 1  від 30.08.2021 р.) у 8 класі введено поглиблене вивчення української мови.

Мова навчання в гімназії – українська. Кількість класів – 9, у них учнів – 145.

 Структура 2021/2022 навчального року. Особливості організації освітнього процесу.

 Гімназія працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

 Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку  в 1 класі - 35 хвилин, в 2-4 класах становить 40 хвилин, в  5-9 класах – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10-20 хв., під час яких учні харчуються – 20-35 хв.

 1-9 класи - початок занять о 09 год . Допускається у 7-9 класах 0-й урок о 08 год 05 хв.

 Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працють 2 групи продовженого дня: для 1-2 класів (0,5 ставки) і для 3-4 класів (0,5 ставки).

 Відповідно Закону України ,,Про освіту” кожний навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань.

 Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються закладом освіти у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про повну загальну середню освіту”  у 2021/2022 навчальному році навчальні заняття в гімназії організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня по 28 грудня 2021 року, ІІ семестр – з 10 січня по 8 червня 2022 року. Канікули проводитимуться в такі терміни: осінні з 23 жовтня по 31 листопада 2021 року, зимові з 29 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року, весняні з 26 березня по 03 квітня 2022 року.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Предмет «Фізична культура» реалізується варіативними модулями:

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 1 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна  – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 години.

Розподіл восьми годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 2 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна  – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 5 годин.

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 3,4 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна  – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 годин.

Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» у 1-7 класах, у 8-9 класах -  інтегрованого курсу «Мистецтво».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5 класах вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6 класах – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» .

У 2021/2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів, на які виділено не цілу  (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128:

Навчання у гімназії І ступеня (початкова освіта) здійснюється за такими освітніми галузями:

для 1-4 класів (Шиян Р.Б., цикл І (1-2 класи) , цикл ІІ (3-4 клас)

Очікувані результати навчання здобувачів початкової  освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(додаток №2,3)

Навчання у гімназії ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Очікувані результати навчання здобувачів базової  освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Тривалість уроків у 5-9 класах – 45 хвилин.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(додаток №2,3)

Освітній процес у 7 класі з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів та програм, рекомендованими МОН для загальноосвітніх навчальних закладів Відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма (Постанова КМУ № 872  «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», Наказ МОН України від 08.06.2018р. №609 "Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО та ЗДО»).

Загальні вимоги до обов’язкових результатів навчання .

Загальні вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних  соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти за освітніми галузями конкретизовано в Державних стандартах.

Ключові компетентності

Результати навчання здобувачів освіти повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно -  і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (поточне) оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

4) зовнішнє незалежне оцінювання.

 Формувальне (поточне) та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

 Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання  здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання. 

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається   учневі.

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання випускників на кожному ступені навчання визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі (у відповідному закладі).

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано шкільним Положенням про моніторинг якості освітнього процесу, затвердженим на засіданні педагогічної ради, протокол № 1 від 26.01.2010 року.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво, несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності, всі учасники освітнього процесу дотримуються  Положення про академічну доброчесність, затвердженого на засіданні педагогічної ради, протокол № 14 від 17.09.2018р.        

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі  в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу  можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації  без  посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

Додаток 2

Перелік програм

для вивчення предметів інваріантної складової робочого навчального плану  у 2021-2022 навчальному році