Профорієнтація

План роботи з профорієнтації на 2019/2020 рік.

Мета :

• надання профорієнтаційної підтримки учням школи у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності.
• Формування в учнів знань про організацію виробництва, сучасне обладнання, про основні професії, про їх вимоги до особистості, про шляхи професійної підготовки.
• Розвиток інтересу до отримуваної професії, формування в учнів позитивної мотивації до трудової діяльності.

Завдання профорієнтаційної роботи:

• сформувати позитивне ставлення до праці;
• навчити розуміти зміст професійної діяльності;
• навчити співвідносити вимоги щодо професійних якостей з індивідуальними якостями;
• сформувати потребу в усвідомлені та оцінці якостей власної особистості.

Основні етапи роботи:

1.Профорієнтація.

2.Профдіагностика.

3.Профконсультація.

4.Професійне самовизначення.

Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціально-психологічної допомоги людині в її самовизначенні.

Управління профорієнтацією здійснюється на трьох рівнях:
•соціально-педагогічному;
•організаційно-педагогічному;
• психолого-педагогічному.

На психолого-педагогічному рівні управління профорієнтацією реалізується у беспосередньому спілкування учнів з класним керівником, психологом школи.

Специфічною особливістю управління шкільною профорієнтацією є те, що профорієнтаційний вплив на школярів здіснюється систематично і планово протягом усього терміну навчання, що передбачає послідовність дій, диференційований підхід в процесі професійного самовизначення школярів.

Можна виділити три головних напрямки у роботі шкільного психолога у цій сфері:

1.Проведення інформаційно-просвітницької роботи спрямоване на те, щоб створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій та час професійного становлення допоможе школярам прийняти усвідомлене рішення, що в подальшому сприятиме розвитку їх особистості.

2. Діагностичне сприяння — самопізнання, дослідження своїх якостей, визначення ступеня виразності тих чи інших професійних рис, що зумовлюють подальший освітній шлях.

3. Консультативна робота грунтується на врахуванні мотивів інтересів та схильностей, особистісних проблем та особливостей світогляду для підготовки конкретних рекомендацій щодо професійного самовизначення. Цей напрям роботи носить найчастіше індивідуальний характер та включає групову або ж індивідуальну корекцію.

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

• дискусії;
• тестування, анкетування;
• тренінги;
• круглі столи;
• робота з батьками;

Критеріями профорієнтаційної роботи є:

• достатня інформація про професію і шляхи її здобуття. Показником у цьому випадку є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, місце її здобуття, потреби суспільства у фахівцях цієї галузі.
• потреба в обгрунтованому виборі професії. Показниками слугують: активність, яку самостійно виявляє учень, з одержання необхідної інформації про обрану професію, самостійне складання свого професійного плану.
• сформоване ставлення школяра до праці як до життєвої цінності, яке залежить від потреби в обгрунтованому виборі;
• ступінь самопізнання учнів.

Шкільний психолог              А.В. Харченко

НАВІЩО ПОТРІБНА ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

У віці 14-15 років більшість підлітків вперше серйозно замислюються про майбутню професію. З усіх школярів лише близько 15% хлопців мають чітке уявлення про те, чим вони хочуть займатися, стільки ж зовсім не мають найменшого уявлення про свою майбутню професію, а решта 70% розуміють, що вибір робити треба, але не знають, який саме.

Профорієнтація як напрям діяльності живе в окремому світі. Про неї згадують не тільки тоді, коли потрібно агітувати молодь в ту чи іншу сферу діяльності, коли виникає певний дефіцит робочий кадрів. Вона повинна бути орієнтована на чесність. Дитині не можна нав’язати якусь професію обманувши його очікування від свого вибору.

В радянській школі профорієнтація була поставлена масштабно: школярів водили на екскурсії, з виробництва приходили робітники школи, але тоді країна мала потребу в робочих кадрах. Було потрібно багато робочих по різних напрямках, тому на селекторах часто директорів лаяли за те, що школярі йдуть до 9 класу, а не в ПТУ.

Система профорієнтації і зараз впроваджується в школах і вже близько 70% всіх шкіл міста Москви працюють в заданому напрямку. І справа не тільки в тому, щоб підготувати потрібні кадри, і втілити в реальність бажання підлітків, а запобігти зростанню безробіття.

Більше 80% випускників Вузів відмовляються працювати за отриманими спеціальностями, а це цілих 5 років неправильно інвестованого часу і ще певної кількості грошових коштів.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ З ВИБОРОМ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ

Батьки часто думають про те, як допомогти дитині з вибором майбутньої професії. Дуже важливо надати дитині можливість спробувати себе в тій чи іншій сфері діяльності. Але жоден свідомий керівник не допустить школяра (хоч і старших класів) на виробництво. Для того, щоб спробувати свої сили в різних сферах діяльності, рекомендується відвідування різних спеціалізованих гуртків та секцій.Гуртки дозволяють в досить вільній манері вибрати те, що краще виходить у дитини, визначити коло його пріоритетів. Все це необхідно для того, щоб допомогти дитині безпомилково обрати свою майбутню професію, яка не лише приноситиме дохід, але і радувати, на яку вранці ваша дитина буде збиратися з задоволенням.

Зараз ринок праці представлений величезним безліччю професій, і людина повинен бути обізнаний у цій різноманітті. Запитайте свого старшокласника, скільки професій він знає. Бажано, щоб він не тільки міг назвати професії (чим більше йому відомо, тим краще), але і міг в двох-трьох реченнях сказати, чим займається людина певної професії. Якщо ваш старшокласник назве 7-10 професій, то значить, у нього немає обізнаності, і йому складно зрозуміти, з чого він вибирає.

Дізнатися про розмаїття світу професій можна з профорієнтаційних тренінгів і методик, при відвідуванні освітніх установ на днях відкритих дверей, екскурсійні відвідування підприємств і спеціалістів, які на місцях вже здійснюють професійну діяльність.

Якщо у дитини є така можливість, і він включений у ці види діяльності, то, найімовірніше вже до 10-го класу він буде мати уявлення про спектр професій, які дні нього цікаві.

Не можна не згадати і про роль батьків у виборі професії своїй дитині. Нерідко можна почути фразу мами чи тата, що «я вирішила/вирішив, що моя дитина буде надходити в такий-то ВУЗ і буде (наприклад) хіміком».

У цьому випадку все залежить від рівня автономності абітурієнта і від того, наскільки він готовий підкоритися чужого вибору. Цілком ймовірно, що майбутнє своєї дитини такі батьки вибудовують за подобою ситуації «у мене не вийшло, значить, повинно вийти в тебе».

Можливо, такий сценарій має місце бути, якщо тип майбутньої професії дитини і батьків співпадають. Якщо ж будуть домінувати психологічні розбіжності в питанні вибору майбутньої професії, то дитина або зовсім не зможе вчитися в такому Вузі, або, отримавши відповідну освіту, він не зможе себе реалізувати, стати успішним і щасливим.

Правильний вибір майбутньої професії, дає можливість:

• виявити мотивації для подальшого розвитку в професійній сфері і подальшого кар’єрного розвитку;
• успішно саморозвиватися в обраному напрямку;
• успішно вирішувати питання, що стосуються зміни профілю діяльності або отримання додаткової освіти.

ЯК ВИЗНАЧИТИ ЗДІБНОСТІ СВОЄЇ ДИТИНИ

Визначити нахили, здібності й особистісні особливості дитини, можна по спеціально розроблених тестів. Однак, існує думка, що тести на профорієнтацію – це якийсь усереднений шаблон, за яким фахівці-профконсультанти намагаються оцінювати абсолютно різних людей, в тому числі й підлітків.

Дійсно, проблема не достатньої точності тестів на профорієнтацію існує. Разом з тим, в даний час існують хороші якісні методики, які може проінтерпретувати тільки професійний психолог.

Ці методики постійно оновлюються, а, отже, оновлюються і їх бази, з внесенням нових професій та характеристик. Пройти таку методику? на профорієнтацію краще не самостійно через інтернет, а саме при тестуванні у фахівця. Після обробки результатів тестування психолог призначає другу зустріч абітурієнту, на яку йому бажано прийти разом з батьками.

Такі тести не оцінюють конкретного школяра, а допомагають виявити у нього певні набори або поєднання особистісних рис, і в яких професіях такі сполучення будуть давати добрі результати.

Приклад з життя. Людина творчого складу одержує економічну освіту (найімовірніше, що навчання давалося йому насилу) і влаштовується на роботу логістом. Між тим, робота йому теж дається важко, йому складно копітко вести документацію, математичні розрахунки.

Головна проблема трудової діяльності цієї людини полягає в тому, що він, попрацювавши на одному місці, відчуває, що він не успішний, або звільняється і шукає іншу роботу. Це показник того, що людина знаходиться не на своєму місці.

Буклет для спеціалістів та спеціалісток, які допомагають молоді з професійним самовизначенням

Буклет для профорієнтації молоді